1990-ті роки стали періодом великих змін для українського мистецтва. У часи, коли країна лише починала вибудовувати нову культурну ідентичність, саме Олександр Соловйов став однією з ключових фігур, яка формувала сучасну кураторську практику та відкривала нові горизонти для митців.

Хто такий Олександр Соловйов?

Олександр Соловйов — український куратор, арт-критик і дослідник сучасного мистецтва. Він був серед тих, хто в перші роки незалежності активно працював над створенням нового дискурсу у візуальній культурі, розвиваючи ідеї постмодернізму, інсталяції, медіаарту та соціального контексту в мистецьких практиках.

Ключові проєкти 1990-х:

• «Нова хвиля» (Київ, 1992) — виставка, яка вперше окреслила покоління художників незалежної України
• «Між Сходом і Заходом» (1994) — діалог українського мистецтва з Центральною Європою
• «Реальність і симулякр» (1996) — проєкт, що порушував питання ідентичності, образу, пострадянського простору
• Співпраця з Центром сучасного мистецтва при НаУКМА — платформа для нових імен і нових ідей

Вплив на візуальну культуру

Соловйов відкривав широкому загалу нові форми мистецтва: відеоарт, концептуальну інсталяцію, перформанс. Саме завдяки його кураторству українські митці отримали інституційну підтримку, діалог із міжнародним контекстом і свободу висловлювання.

Його проєкти не просто представляли роботи — вони формували мову, якою почала говорити українська арт-сцена.

Сьогодні

Олександр Соловйов продовжує працювати у сфері культури, пише про сучасне мистецтво, курує експозиції та впливає на молоде покоління кураторів і художників. Його вклад — фундаментальний для розуміння мистецтва перехідного періоду.

Сцена 90-х — це не лише артефакти минулого. Це живий досвід трансформації, який заклав основи для всього, що ми маємо сьогодні в українському сучасному мистецтві.